-
1 будь-якими засобами
Українсько-англійський юридичний словник > будь-якими засобами
-
2 by fair means or foul
-
3 еліта
ЕЛІТА ( від лат. eligo - вибираю) - група осіб, яка займає провідне або керівне становище у будь-якій галузі людської діяльності: політичній, економічній, військовій, науковій, управлінській, культурній, інтелектуальній, спортивній тощо. Хоч зародки елітарних концепцій можна знайти ще в Конфуція чи Платона, але засновниками сучасних теорій Е. стали італ. політичні мисленики Моска (1858 - 1941) та Парето (1848 - 1923); послідовником Моски став Міхельс (1876 - 1936). Концепції Е. з'явилися, по-перше, внаслідок критики представницької демократії (як прихованої форми домінування різного роду Е.) і, по-друге, класової марксистської теорії, яка виправдовувала тезу про керівну роль окремих груп (партійних верхівок та лідерів) І. дейну основу елітарних концепцій становить консервативна соціальна філософія: будь-який суспільний лад ґрунтується на суспільній ієрархії, на вертикально організованих структурах. На вершині цих структур знаходяться охоронці цінностей даної культури, організатори, творчі особистості, а на нижчих щаблях - виконавці, що здатні успішно діяти, коли визначено мету і загальний напрям руху. Вся складність політичної дії полягає у мудрому поєднанні оновлення зі збереженням. Необхідність успадковувати досвід, нагромаджувати елементи культури та цивілізованості потребує такого оновлення чи заміни Е. (циркуляції Е.), які б не були руйнівними для успадкування того, що має бути збереженим. Цей консервативний підтекст концепцій Е. стоїть в опозиції як до просвітницької спадщини лібералізму та соціал-демократизму (з перебільшеним наголошуванням на соціальному проектуванні), так і до комунізму та фашизму В. ідповідно до вихідної концептуальної позиції та необхідності пристосувати термін "Е." до конкретних обставин філософи, соціологи та політологи обирають різні ознаки, якими мають володіти люди, що, з їх точки зору, складають Е.: культурні та моральні характеристики, творчі та організаційні здібності, сила волі, твердість віри тощо. Оскільки реально існуючі Е. тільки до певної міри відповідають тим вимогам, на основі яких має здійснюватися їхнє формування, то утворюється більша чи менша розбіжність між нормативним та емпіричним складниками цього поняття. Найважливішим є поділ всіх концепцій Е. на нормативні (ціннісні) та функціональні. Перші ґрунтуються на тому, що Е. має бути носієм вищого рівня культури та цивілізованості, творцем та охоронцем таких цінностей, як свобода, справедливість, правовий порядок (стабільність), культурна самобутність (нації), добробут тощо. Другі успадковують політичний реалізм Мак'явеллі і визначають Е. як будь-яку керівну меншину (без включення у це поняття ціннісних ознак). Оскільки ця тенденція наявна у засновників теорії Е., то їх іноді називають мак'явеллістами (що може призводити до непорозумінь). Перша тенденція виразно репрезентована в Ортеги-і-Гассета ("Повстання мас"). Нехтування ціннісними критеріями руйнує концепт Е., бо відкриває можливість вважати Е. будьяку групу, яка будь-якими засобами здобуває та утримує керівне становище. Якщо певна керівна група виходить у своїх діях із суто групових (класових), кланових інтересів (приховуючи цей факт за допомогою риторики), то є підстави вважати цю групу псевдо- чи квазі-Е. Причини виникнення псевдоеліти можуть бути політичні (напр., бюрократичний корпоративізм "номенклатури" у комуністичних режимах та його збереження і модифікація у сучасних незалежних посткомуністичних державах), економічні, психологічні тощо. Психологічні пов'язані з інерцією стереотипів у мисленні й поведінці ("старіння" Е.) та відсутністю ефективно діючих механізмів її оновлення (напр., люди, що свого часу зробили важливий внесок у певну галузь діяльності, можуть використовувати колишні заслуги для збереження свого керівного становища). Виникає проблема "відкритості-закритості" Е. з домінантою у її вирішенні на "закритості". Важливими видами Е. у сучасних суспільствах є професійні Е., зокрема у галузі науки. У наукових спільнотах основними критеріями Приналежності до Е. є високий рівень професійності та моральної й загальної культури (в т.ч. дотримання норм професійної етики); про наукову Е. можна говорити тільки у тому разі, якщо керівні особи (які визначають стратегію наукових досліджень та організовують наукове життя) відповідають цим критеріям. Ціннісне поняття Е. перестає бути продуктивним, якщо його (як деяку регулятивну ідею) не співвідносять із тим, хто, з яких причин і якими засобами у даному суспільному середовищі досягає керівного становища. Без дослідження особливостей даного суспільного середовища постулювання ціннісних критеріїв Е. приречене залишатися добрим побажанням. Різні концепції Е. можуть стати об'єктом критики з огляду на те, що їх можуть використовувати як ідеологію, яка має антидемократичне спрямування. Визнання ієрархічності соціального життя і природності існування Е. створює підстави для виправдання бюрократизації як тенденції суспільного життя. Зокрема, функціональна концепція Е. відносно легко стає основою ідеології, з допомогою якої ті чи ті суспільні групи утверджують своє керівне становище (т. зв. "елітизм"): відкидаючи ціннісну концепцію Е. як ідеалістичну і проповідуючи політичний реалізм, окремі індивіди та групи індивідів легко скочуються в політиці до цинізму. Політична історія України свідчить, що в умовах бездержавності вкрай утрудненим є формування не тільки політичної, а й культурної Е. За таких умов не існує прошарків, які б успадковували один від іншого завдання збереження і творення культури, нації, держави. На це явище вказує, зокрема, Лисяк-Рудницький. Воно є характерним для тих народів Сх. та Пд. Європи, які входили до складу імперій. На ролі Е. у збереженні та творенні культури, нації та держави наголошували Липинський та Донцов. Оскільки вони репрезентували різні політичні ідеології (перший - консерватизм, другий - націоналізм), то відповідно відрізнявся їхній підхід до проблеми Е.В. Лісовий -
4 rate
1. n1) норма; розмірrate of production — а) норма виробітку; б) продуктивність
2) ставка; тариф; такса; розцінкаthe R. — облікова ставка Англійського банку
rate of discount — облікова ставка, обліковий відсоток
3) фін. курсthe rate of exchange — валютний курс; вексельний курс
4) ціна; оцінкаat an easy rate — а) недорого, дешево; б) перен. легко, без зусиль
5) pl зал. вантажний тариф6) швидкість, темпrate of advance — військ. темп наступу
rate of fire — військ. швидкість стрільби; режим вогню
7) відсоток; частка; коефіцієнт; пропорція; ступінь8) пайок; порція9) розряд, сортof the first rate — першокласний, найкращий
10) місцевий (муніципальний, комунальний) податок; збір на місцеві потреби12) спосіб дії; манера13) інтенсивність; потужністьradiation rate — фіз. інтенсивність випромінювання
exposure rate — фіз. потужність опромінювання
14) частотаpulse rate — мед. частота пульсу
15) спорт. розряд18) тех. витрати (води тощо)at any rate — в усякому разі; принаймні
not at any rate — ні в якому разі; нізащо
at this rate — таким чином, так
at that rate — у такому разі; якщо це так
at all rates — а) в будь-якому разі, що б то не було; б) за будь-яку ціну; будь-якими засобами
2. v1) оцінювати; розцінювати; обчислювати2) цінуватиto rate smb., smth. high — високо цінувати когось, щось
3) таксувати, тарифікувати4) підраховувати, перераховувати5) вважати, розглядати6) вважатися, розглядатися7) обкладати місцевим податком8) амер. ставити оцінку; оцінювати знання9) розм. заслуговувати10) визначати клас, категорію (автомобіля тощо); класифікувати14) регулювати, вивіряти (годинник)15) виносити догану; вичитувати, лаяти, сварити, давати прочуханаto rate at smb. — кричати на когось
* * *I [reit] n1) норма; розмірcrime rate — показник /індекс, статистика/ злочинності
rate of production — норма виробітку;; продуктивність
2) ставка, тариф; такса; розцінкаthe Rate — eк. дисконтна ставка банку Великої Британії
rate of discount — eк. дисконтна ставка, обліковий відсоток; ставка дисконту
rate of duty — ставка мита; eк. курс
the rate of exchange — валютний курс; обмінний курс; ціна; оцінка; pl; зaл. вантажний тариф
3) швидкість, темпrate of sailing — мop. швидкість ходу ( судна)
4) відсоток, частка; коефіцієнт; пропорція; ступіньrate of reproduction, reproduction rate — eк. коефіцієнт відтворення
rate of return — eк. рентабельність, норма рентабельності
5) розряд, ґатунок, сортof the first rate — першокласний; найкращий; штиб
6) місцевий, муніципальний, комунальний податок; збір на місцеві потреби ( у Великій Британії)7) aмep. оцінка ( у школі)8) спосіб, спосіб дії; манера9) cпeц. інтенсивність; потужністьexposure rate — фiз. потужність опромінення
rate of work — інтенсивність роботи, потужність
10) cпeц. частотаpulse rate — мeд. частота пульсу; елк. частота ( повторення) імпульсів
11) cпopт. розряд12) мop. клас ( торгового судна); icт. ранг ( корабля); ( rate rating I 6)13) ( про годинник) хід; добове відставання; прискорення за добу14) тex. витрата ( води)II [reit] vat any rate — у всякому разі; щонайменше
1) ( часто at) оцінювати, здійснювати оцінювання; обчислювати; цінувати, розцінювати, оцінювати; cпeц. таксувати, тарифікувати2) ( часто as) вважати, розглядати; думати, гадати; вважатися, розглядатися3) pass обкладати місцевим податком; оцінювати для встановлення ставки місцевого податку або страхової премії4) aмep. ставити оцінку ( учневі), оцінювати знання6) aмep. ( заслужено) користуватися чим-небудь; мати право на що-небудь; займати привілейоване положення7) мop. визначати клас (корабля, автомобіля); встановлювати категорію; класифікувати; мати яку-небудь категорію, клас; надавати клас, звання ( морякові); мати клас, звання ( про моряка)8) регулювати, вивіряти ( годинник)III [reit] vвисловлювати догану; вичитувати, шпетити, сварити ( кого-небудь) -
5 fair
1. n1) ярмарок; ярмарок марнославства; світ безділля і суєти2) благодійний базарchurch fair — церковний (благодійний) базар
3) виставкаWorld F. — всесвітня виставка
4) поет. красуня; кохана5) жінкаthe fair — прекрасна стать, жіноцтво
2. adj1) чесний; справедливий; безсторонній; законнийfair deal — чесна (справедлива) угода
fair play — гра за правилами; чесна гра
fair employment practices — амер. приймання на роботу без дискримінації
2) досить добрий, стерпний3) посередній4) пристойний5) білявий; світлий6) чистий, незаплямованийfair name — добра репутація, чесне ім'я
7) ясний і сонячнийfair weather — ясна (гарна) погода
8) сприятливий, чудовий9) чіткий, розбірливий (почерк)10) красивий, прекрасний, гарнийfair one — гарна (улюблена) жінка
11) непоганий; задовільний12) широкий, просторий14) чималий, значнийa fair income — чималий (значний) прибуток
a fair copy — остаточний варіант; чистовик
fair wear and tear — тех. природний знос
3. adv1) чесноto play fair — грати чесно, діяти відверто
2) прямо; точно3) чисто; ясно4) ввічливо, чемноto speak smb. fair — говорити з кимсь чемно; бути з кимсь ввічливим
fair and softly! — тихіше!, легше!
fair and square — чесно і справедливо; відверто, без хитрощів
4. v1) прояснятися (про погоду)2) переписувати начисто3) тех. забезпечувати обтічність; згладжувати контур* * *I n1) ярмарок3) виставкаII n1) icт.,; пoeт. красуня; кохана; жінка2) посередня, задовільна оцінка; посередньо, задовільноIII a1) чесний; справедливий, неупереджений; законний2) досить гарний, непоганий, пристойний; посередній; пристойний, слушний ( привід)3) білявий; світлий4) чистий, незаплямований5) ясний, сонячний; сприятливий; ясний, чіткий6) icт.,; пoeт. гарний, прекрасний7) aмep. чистий, повнийIV adva fair swindle /do/ — чисте шахрайство
1) чесно2) прямо, точно3) чисто; ясно4) icт. чемно, поштивоV v1) прояснятися ( про погоду)2) переписувати начисто ( документ)3) тих. забезпечувати обтічність, згладжувати контур -
6 snatch
1. n1) хапання, спроба схопити; хватка2) момент, мить; хвилина; короткий проміжок часуto work by (in) snatches — працювати уривками
3) часто pl уривок, обривок, уривчасті відомості4) легка закуска; поспіхом приготована їжа5) амер., розм. викрадення людей6) військ., розм. захоплення полоненого7) спорт. ривок8) спорт. виривання (м'яча)2. v1) хапати; вихоплювати, виривати4) кидатися, накидатися (на когось — at)5) уривати (мить)6) потягти, поцупити, украсти7) амер., розм. викрадати (когось)snatch away — виривати; виносити
snatch out — виривати, вихоплювати
snatch up — розкупати, розхоплювати
* * *I n1) хапання, спроба схопити; хватка2) момент, мить, хвилина; короткий проміжок часу3) часто pl уривок, обривок; обривкові відомості4) легка закуска; скудна або наспіх приготовлена їжа5) викрадення; арешт6) вiйcьк. захоплення полоненого7) cпopт. ривок8) cпopт. виривання ( м'яча)II v1) хапати; вихоплювати, виривати (snatch away, snatch up)2) хапатися; ухопитися, схопитися; скористатися, ухопитися3) кидатися, накидатися ( на кого-небудь); хапати ( зубами), кусати4) виривати, уривати5) поцупити; викрадати ( кого-небудь); заарештовувати -
7 fair
I n ярмарок- World F. Всесвітня виставкаII adj1. чесний; справедливий; безсторонній; законний2. досить добрий, стерпний3. посередній- fair deal чесна угода- F. Deal "справедливий курс" (лозунг Г. Трумена – США)- fair employment practices амер. прийом на роботу без дискримінації- fair play гра за правилами; чесна гра; чесність, справедливість- fair treatment справедливий розгляд справи- fair to middling амер. посередній; так собі; прийнятний; розм. серединка на половинку- by fair means чесним шляхом- by fair means or foul будь-якими засобами -
8 анархізм
АНАРХІЗМ ( від грецьк. άναρχια - безвладдя) - сукупність політичних концепцій, споріднених між собою тим, що вони заперечують централізоване управління суспільством, пропонуючи побудову суспільного ладу шляхом добровільного об'єднання у спілки або спільноти. Найважливішою прикметою змісту анархістської політичної концепції (або близької до А.) є утвердження цінності окремої особистості та індивідуальної свободи у найбільш радикальній формі. Віддалені ідейні коріння А. можна віднайти у деяких течіях давньогрецьк. філософії (істоїцизм), також в індивідуалістських та комунітаристських елементах християнства. Перше чітке формулювання ідей А. дав англ. політичний філософ, романіст та есеїст Годвін (1756 - 1836) у кн. "Дослідження політичної справедливості" (1793), в якій він обґрунтував ідею бездержавного суспільного ладу. В 40-х рр. XIX ст. А. оформлюється в окрему течію політичної думки, яка у друг. пол. XIX - на поч. XX ст. досягає суттєвого впливу, особливо у деяких європейських країнах (Франція, Іспанія, Італія та ін.). Дослідники політичних ідеологій, даючи типологію А., вирізняють: а) індивідуалістський А.; б) комуністичний А. (анархо-комунізм); в) проміжний між першим та другим - індивідуалістськи-комунітаристський А. Цей поділ на різновиди має своєю підставою різницю у підході до проблеми "особистість - спілка (спільнота)". Залежно від того, якими засобами політична концепція пропонує досягати мети, анархічні політичні концепції поділяють на реформістські та революційні. Крайній індивідуалістський варіант А. заперечує будь-які суспільні установи (сім'ю, церкву, традиції, політичні партії, державу) та будь-які форми колективної свідомості (мораль, релігію, ідеологію), які б обмежували свободу особи. Вважають, що класичне формулювання індивідуалістського різновиду А. дав нім. філософ, лівий гегельянець Штирнер (1806 - 1856) у своєму творі "Єдине та його власність" (1845). Інші анархістські політичні концепції намагаються врівноважити захист автономії окремої особистості з потребою єднання людей у спілки (громади) або спільноти. Це дає перехідну форму - індивідуалістсько-комунітаристський А.: особистості, добровільно жертвуючи частиною своєї свободи, об'єднуються у відносно невеликі спілки, які, в свою чергу, можуть утворювати спілки спілок. До індивідуалістсько-комунітаристського А. належить політична концепція Пру дона - франц. філософа, який у кн. "ЇЦо таке власність" піддав критиці капіталістичний ринок як спосіб гноблення виробника. Оскільки у цій концепції наголос зроблено на взаємності обміну, то розвиток цієї ідеї політичними філософами кін. XIX ст. іноді називають "концепцією взаємності". Ідеї Прудона відіграли важливу роль у стимулюванні профспілкового руху—реформістського анархо-синдикалізму. Крім того, вони стали одним із джерел революційного анархо-синдикалізму. Найвпливовішим його теоретиком став франц. інженер та соціальний філософ Сорель (1847 - 1922). Він зазнав впливу ідей Ніцше, Маркса та Бергсона, поєднавши таким чином марксистську орієнтацію на практичну дію з волюнтаризмом та інтуїтивізмом. Революційний А. рос. політичного філософа Бакуніна виявляє виразні ознаки суто комунітаристського (колективістського) А.: він вважав, що держава має бути зруйнована насильницьким шляхом і замінена федерацією вільно утворюваних селянських та робітничих спілок, які б колективно володіли власністю і спільно контролювали розподіл (кожному відповідно до його трудового внеску). Колективістські тенденції концепції Бакуніна були посилені у політичній філософії Кропоткіна (1842 - 1921), який перетворює спільноти (рос. "общиньї") в основу всього суспільного ладу - у колективного власника засобів виробництва та (шляхом їх об'єднання у федерації) у замінника держави. У тлумаченні Кропоткіна комунітаристський різновид А. набув своїх крайніх форм і став комуністичним А. (анархокомунізмом). В Україні перше свідоме формулювання ідей А. (як складника лібералізму у політичній концепції Драгоманова) репрезентує індивідуалістськи-комунітаристський та реформістський різновид А. Драгоманов - ліберал (вірить у поступ, розум, емансипацію шляхом просвіти і та ін.), конституціоналіст, але ідейна противага бюрократичному централізму та імперіалізму зосереджена передусім в анархістських елементах його концепції. Цим ідеям не випало стати джерелом для появи ідеології анархістського політичного руху в Україні. Анархістський політичний (військовий) рух 1917 - 1921 рр., очолюваний Махно (1884 - 1934), виявив нестачу історично нагромадженого політичного досвіду та конструктивізму: він був руйнівним щодо впровадження тих елементів порядку, які пов'язані зі становленням укр. незалежної держави (фактично рос. більшовики використали його з цією метою). Все це, зрештою, прирекло його на роль деструктивної сили (у кращому випадку, на роль загонів сільської самооборони) і призвело до поразки.В. Лісовий -
9 ідентичність
ІДЕНТИЧНІСТЬ, ідентифікація (від лат. identicus - тотожний; facio - роблю) - термін, що у повсякденному, науковому та філософському мовленні означає (букв.) - те саме; дію встановлення ідентичності називають ідентифікацією. Існує багато різновидів ідентифікації, класифікація яких здійснюється на підставі того, пр ми ідентифікуємо, або, як ми ідентифікуємо. Досить часто доводиться мати справу з ідентифікацією поодиноких явищ, які у філософії прийнято позначати словом "індивіди" (партикулярії). Спосіб ідентифікації індивідів значною мірою залежить від того, з якими різновидами індивідів ми маємо справу. Якщо їх класифікувати за ознакою "сталість - мінливість", то маємо поділ: а) сталі утворення, або сталості; б) події; в) процеси. До сталостей належать індивіди з більшменш чіткими просторовими межами, які можуть мати відповідну структуру або перебувати у деякому стані. Сталими ми їх вважаємо тому, що нехтуємо тими змінами, які в них відбуваються у межах деякого часового відрізку: ці зміни не виходять поза допустимі межі, визначені у вибраному нами критерії ідентичності С. посіб ідентифікації індивідів залежить також від їх поділу на види буття - тобто від прийнятої онтологічної концепції, на основі якої ми класифікуємо об'єкти (див. онтологія). Окрім індивідуальної ідентичності та відповідної ідентифікації часто доводиться вдаватися до видової ідентифікації, тобто встановлювати належність даного індивіда до множини чи "сімейства" індивідів. У повсякденному мовленні видову ідентифікацію, як правило, здійснюють з допомогою висловів типу: "це таке (-а, -ий) саме (-а, -ий)". Будь-яка повсякденна мова містить у собі цілий набір різноманітних засобів для індивідуальної та видової ідентифікації: таку роль, напр., виконують власні імена (людей, країн, націй, місцевостей, установ, подій, історичних періодів тощо), вказівні займенники (як правило, у супроводі жестів або - як у випадку слова "таке, -а, -ий" - у супроводі деяких зразків), загальні імена (поняття) - разом з відповідними засобами співвіднесення цих імен з індивідами (напр., фраза "це - дерево" у супроводі жесту) і т.д. У філософії способи ідентифікації пов'язані з онтологічними та методологічними концепціями. У сучасній філософії розуміння способів ідентифікації поєднують, як правило, з підходами, які позначають термінами "концептуалізм" та "операціоналізм" Н. авіть якщо техніка ідентифікації, яку ми застосовуємо, прямо не вказує на своє концептуальне походження (як, скажімо, застосування лакмусового папірця в хімічних лабораторіях), то все ж, як правило, за цією технікою стоять деякі концепти, деяка теорія; за висловом Поппера, наші лабораторії "заряджені" теоріями. Критерії ідентичності та техніки ідентифікації у різних галузях людської діяльності мають між собою мало спільного - їх окремо встановлюють у кожній галузі. Напр., для того, щоб сказати, що щось залишається "тим самим" або є "таким самим", ми повинні співвідносити свої концепти і критерії з тим, як окремі люди, людські колективи та установи ідентифікують самі себе. Важливою особливістю гуманітарних наук є взаємозалежність та взаємовплив ідентифікації та самоідентифікації.В. Лісовий
См. также в других словарях:
вилазити — I в илазити а/жу, а/зиш, док., розм. 1) Лазячи, побувати скрізь, у багатьох місцях. 2) Багато ходити, побувати скрізь, у багатьох місцях. II вил азити а/жу, а/зиш і виліза/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/лізти, зу, зеш, док. 1) Лізучи, вибиратися… … Український тлумачний словник
неправда — и, ж. 1) Те, що суперечить правді, істині; брехня; прот. правда. || у знач. присудк. сл. 2) Несправедливі, нечесні, шахрайські вчинки; обман. || Несправедливість у людських стосунках. •• [Уся/кими і т. ін.] пра/вдами й непра/вдами будь якими… … Український тлумачний словник
повилазити — ить, имо, ите і повиліза/ти, а/є, а/ємо, а/єте, док. 1) Лізучи, вибратися звідки небудь кудись (про всіх чи багатьох). || розм. Вийти звідки небудь (про всіх чи багатьох). 2) Піднятися нагору, лізучи, чіпляючись за що небудь (про всіх чи… … Український тлумачний словник